Віктор ГАЛАСЮК для НВ.Бізнес:
Мені випала честь провести діалог з нобелівським лауреатом з економіки та членом Римського клубу Джозефом Стігліцем на партнерському вечорі Київського міжнародного економічного форуму. Я уважно занотував його ідеї і хочу поділитись з вами.

1. Фондовий ринок не віддзеркалює реальну економіку. В боротьбі з коронакризою США накачують економіку грошима: $3 трлн вже влив уряд та ще $2 трлн — ФРС. Значна їх частина потрапляє на фондовий ринок та розігріває його(особливо сектор хай-тек).

2. Нуріель Рубіні прогнозував 10-річну депресію коли ще не було розуміння чи буде вакцина і все виглядало по-іншому.

3. США втратили від коронавірусу стільки ж життів, скільки через Другу світову війну. Але ситуація виправляється. Наступні 3−4 місяці в економіці будуть особливо складними, але вже видно «світло в кінці тунелю».

4. Реальна економіка відновлюється, але вона все ще дуже слабка. Наслідки коронакризи відчуватимуться ще довго. Серед МСБ буде багато банкрутств, фінансовий стан бізнесу погіршується. Сьогодні 35% американців не платять вчасно за житло.

5. Економіці потрібен новий пакет підтримки, останній закінчився ще влітку. Пакет, що прийнятий в США, замалий та недостатній, але це «краще ніж нічого». Повернення до «нормального режиму» можливо вже за рік.

6. Небагаті країни особливо постраждали від коронакризи. Вони не мають ресурсів для підтримки своїх економік. Американський уряд підтримав економіку під час коронакризи на $3 трлн або 15% ВВП. Бідні країни не мають таких можливостей.

7. Важливо, щоб міжнародна спільнота допомогла менш розвинутим країнам. МВФ мав би випустити $5 трлн SDR для їх підтримки.

8. Коронакриза загнала багато країн ще глибше в борги. Потрібні міжнародні правила реструктуризації суверенних боргів. Запропонований в 2015 році в ООН механізм був заветований США, Великобританією та ще кількома країнами.

9. Багато країн по всьому світу залишаються надто залежними від природних ресурсів. І вони часто є біднішими. Це називається «сировинне прокляття». В таких країнах «пошук ренти» заміняє розвиток.

10. Країни стають заможними за рахунок розвитку промисловості, освіти та підприємництва. Головний фактор успіху країн — позбутись залежності від природних ресурсів.

11. Раніше такі інституції як МВФ були проти промислової політики. Але за 20 років їх погляди змінились. Промислова політика опиняється в фокусі уваги Світового Банку. Активна роль уряду в реалізації промислової політики має двопартійну підтримку в США.

12. Роль держави у розвитку підприємництва дуже важлива. Наприклад, інтернет з’явився саме завдяки уряду США. За успіхом будь-якого базового сектору зусилля уряду: від фундаментальних досліджень до більш широкої підтримки.

13. Розвиток «зеленої економіки» — екзистенційне питання для всього світу. Ми маємо зменшити «вуглецевий слід», а ринки не зроблять цього самі. Саме тому і Європа і США використовують цілеспрямовану політику для «зеленого переходу». В штаті Нью-Йорк навіть створили зелений банк розвитку.

14. Для конкуренції за інвестиції країни мають створювати середовище, що поєднує інфраструктуру, освічене та працелюбне населення, умови важливі для певних секторів, а також підприємництво та обмін ідеями.

15. Геополітика та геоекономіка кардинально змінюються. Світ, в якому домінувала одна чи дві суперсили, вже в минулому. Не буде якогось одного лідера. Тепер на планеті буде багато центрів впливу.

16. Технології, інновації, штучний інтелект будуть відігравати важливу роль в новій геополітиці та впливатимуть на економічну нерівність.

17. Разюча нерівність, яку ми спостерігаємо, не є невідворотною. Це результат поганої роботи економічної системи.

18. Ми надаємо забагато переваг рантьє, а не інноваторам. Часто багатшими стають не ті, хто винаходить щось нове, а ті, хто експлуатує інших.