Гарі ДЖЕЙКОБС: «Не забувайте ті, хто починають останніми, необов’язково приходять до фінішу останніми»
Головний виконавчий директор Всесвітньої академії наук і мистецтв, американський письменник Гаррі Джейкобс вважає, що Україна повинна дивитися в майбутнє і передбачити його, а не намагатися наздоганяти інші країни і надолужувати згаяне. Про це він заявив під час вітального слова до учасників другої конференції для наукової молоді «Економічне Майбутнє України», інформаційним партнером якої виступила газета «День».
«Якщо ми намагаємося наздогнати інші країни, ми намагаємося наздогнати минуле, і ми перестаємо рости. Тому країні потрібно бачити своє місце в майбутньому світі, а не в сьогоденні», — вважає Джейкобс.
Він наголосив: «Сьогодні світ постає перед безпрецедентними глобальними змінами: екологічними, культурними, економічними, соціальними, політичними. Тому надзвичайно важливо, аби ви сьогодні розуміли через що проходить Україна тепер. Це — складова значно ширшого процесу, що розпочався кілька десятків років тому: з падінням Берлінськоого муру, кінцем Радянського Союзу, завершенням холодної війни та переходом різних суспільств до демократичних ринкових економік».
Джейкобс переконаний: сьогодні ні в кого немає відповідей, ідеальних моделей, які б давали відповідь на те, що Україна має робити в майбутньому.
«Це — унікальна мить в історії. За останні тридцять років глобалізація розширилася, і взаємозалежність між країнами збільшилась таким чином, що ніхто такого не очікував, і не міг уявити декілька років тому. Те, як ми мандруємо, як ми виробляємо та обмінюємося товарами зараз досягло безпрецедентного рівня. І це відкриває нам безпрецедентні можливості. Але також накладає певні виклики», — каже Джейкобс.
«Я — американець. І для нас у США я бачу багато викликів, хоча ми з цим пораємося вже набагато більше років, ніж ви. Це вимагатиме радикальних змін в нашій освітній системі. Ми більше не можемо покладатися на те, що студенти вивчать правильні відповідні, щоб заповнити тест, тому що немає зараз правильних відповідей. Найважливіша освіта, яку ми можемо дати нашій молоді — це ставити правильні запитання і думати незалежно, окремо, розробляти нові рішення. Тому конференція, яка збирає молодих науковців, неординарно мислячих, спраглих до знань — це те, що потрібно всьому світу, не лише Україні. Нам треба піти поза межі цих звичних ортодоксальних процесів, і спробувати створити більш кращий, безпечний, більш мирний світ для всіх», — наголошує науковець.
За його словами, нинішня система освіти була «розроблена тисячу років назад» — до того, як почали друкувати книжки, з’явилися телебачення, радіо та інтернет.
«Освіта потребувала інформації, а зараз інформація доступна на ваших смартфонах. Навіщо для цього потрібен університет?» — зазначив він.
Джейкобс зауважив, що освіта необхідна, щоб розвивати розум студента, змушувати мислити творчо, а не просто запам’ятовувати минуле. «Якщо ви раніше знали факти з минулого або могли процитувати (англійського поета і письменника Вільяма) Шекспіра, ви геній. Тепер комп’ютер запам’ятовує Шекспіра — що і потрібно світу», — додав він.
На його думку, є багато важливих питань, які зараз не ставлять і на які не відповідають. Але є одне важливе спостереження, яке , на його думку, варто врахувати українцям.
«Я бізнес-консультант. Працюю з компаніями по всьому світу, і можу підтвердити, що є один найважливіший та дуже чіткий сталий показник економічного зростання суспільства — це його високі цінності. Вся наша цивілізація заснована на цих цінностях. Якщо ви слідуватиме цим шляхом для того, щоб підвищити вартість будь-чого, що ви робите — по одинці, як спільнота, як нація, Україна стане лідером у найближчі роки», — переконаний Джейкобс.
«Будь ласка, не забувайте: ті, хто починають останніми, необов’язково приходять до фінішу останніми, — звернувся він. — У минулому розбудовувалися імперії, які досягали процвітання , але потім їх обходили ті, що прямували за ними. Тож той факт, що ви починаєте трошки пізніше, зовсім не означитиме, що ви прямуватимете позаду».
«Зробити «квантовий стрибок», який вам потрібно, — це, звичайно, не так просто. Не досить прочитати підручники, написані 20 років тому, і одразу сказати, як це втілити в Україні. Звісно, ми можемо винести багато уроків від тих країн, що пройшли цей період. Зараз нам важливо розуміти і закони, середовище, яке заохочує підприємництво, заохочує людей необхідними продуктивними навичками, надати доступ капітальним інвестиціям та відкритістю ринку. Але є значно більша складова, яку сьогодні потрібно розвивати, — це економіка заради майбутнього. Економіка, яка включає в себе багато складових. Яка працює не лише для кількох багатих, які контролюють переважну більшість світу. Нам потрібна економіка, яка буде сталою, яка не грабує і не вичерпує природних ресурсів. Бо наше середовище: земля, повітря, вода так природні багатства — безцінні, і жодні економічні обрахунки не можуть ніяким чином це відобразити», — підкреслює Джейкобс.
«Розпочинається четверта промислова революція, коли технології відіграватимуть дедалі важливішу роль як потенційно на благо, так потенційно як виклик для існуючого стилю життя. І наше завдання, щоб можливості, які дають ці нові технології, були доступні кожному. Бо насправді ніхто не робить нічого нового. Усі винаходи ґрунтуються на знаннях та досвіді з минулого. Це — спадок, що належить усьому людству. І нам потрібно бути певними, що ті переваги відповідним чином розподілені усьому людству», — переконаний американець.
Нагадаємо, 5 квітня студенти економічних факультетів провідних навчальних закладів із усієї України мали змогу відвідати конференцію, метою якої є формування нового погляду на стратегію розвитку нашої держави — «Економічне майбутнє україни». Понад 500 молодих фахівців спільно з ключовими науковцями сьогодення із усього світу по-новому спроьбували оцінити економічні перспективи України в епоху інформатизації та глобалізації ринків.
Конференція відбувалась в одному з кращих в Європі інноваційних парків Unit.City, який є чудовим прикладом адаптації індустріального ландшафту під головні вимоги часу.
У своїй вступній промові голова Української Асоціації Римського клубу Віктор Галасюк зазначив, що сьогоднішній захід є унікальним, оскільки об’єднує та залучає молодь до розробки та формування нового економічного вектору розвитку України, знайомить майбутніх економістів зі світовими тенденціями та поглядами на розвиток глобальної системи господарства, членом якої має стати й Україна.
«Іноземні виробники сьогодні заходять на український ринок «як ніж у масло». Знищують українську промисловість. Кожна країна бореться за інвестиції, ринки, сировину, робочі місця. Тільки Україна в цьому виступає не суб’єктом, а об’єктом — шахівницею, на якій сильні світу цього розігрують свою гру! Тому нам треба це виправляти — запроваджувати відповідний торговельний захист — захищати економічний кордон України, створювати привабливі умови для інвестицій та розвитку промисловості всередині країни. Тому треба терміново прийняти Промисловий пакет реформ!» — вважає Галасюк.
Серед спікерів конференції й почесний президент Римського клубу, автор фундаментальних економічних творів — Фактор 4, Фактор 5, «COME ON!», колишній член бундестагу та племінник екс-президента Німеччини Ернст Ульріх фон Вайцзеккер, норвезький економіст, підприємець та дослідник Ерік Райнерт.
До слова, критик світового економічного порядку, розробник альтернативної моделі «Історичного розвитку» Ерік Райнерт розпочав свій виступ зі слів про шанс, який отримала Україна від того, що вільний ринок більше не є основою міждержавних відносин. Провідну роль у цьому процесі економіст віддає США, яка стала на захист власних інтересів та інтересів національного виробника. За словами Райнерта, такі дії США дають змогу і Україні розпочати досягнення своїх зовнішньоекономічних цілей, утвердження вітчизняного виробника всередині країни та його торговельну експансію на зовнішні ринки. Саме у таких діях вчений вбачає успіх нашої держави та зростання добробуту її населення.
Ексклюзивні інтерв’ю з професором Райнертом та почесним президентом Римського клубу, автором унікальної доповіді «СOME ON!» Незабаром вийдуть у «Дні».