Прийдешні покоління мають знати та пам’ятати великих українців, таких як Богдан Дмитрович Гаврилишин.
Він пройшов шлях від лісоруба, який тяжко працюючи на чужині вивчав англійську мову, до поважного члена Римського Клубу та співзасновника Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Наш співвітчизник, всесвітньо відомий вчений, візіонарій, економіст і меценат представлявся просто: “Богдан Гаврилишин, українець”.
19 жовтня, день народження Богдана Дмитровича.
“Богдан Гаврилишин – практично архетип українця, у якому втілені кращі характерні риси – доброта, щедрість, мудрість, завзятість, розум, гумор, легкість… Під час однієї з наших зустрічей він якось несподівано наголосив, що Україна постійно виступає прохачем: керманичі кажуть, чого ми хочемо від світу. Проте ми, українці, самі так багато можемо тому світу дати – збагатити його унікальним внеском та ще й виграти від того. Дуже вразила тоді ця відверта розмова в його скромному затишному кабінеті у Женеві. Сам пан Гаврилишин дуже багато дав світу і продовжує це робити через своїх учнів, книги, ідеї. Завдяки йому багато людей закордоном побачили Україну якісно по-іншому”, – поділився з газетою “День” раніше Президент Української асоціації Римського клубу Віктор Галасюк.